Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Сидельковская Ф.П. "Химия N-вннилпирролидона и его полимеров" ()

Сеидов Н.М. "Новые синтетические каучуки на основе этилена и олефинов" (Высокомолекулярная химия)

Райт П. "Полиуретановые эластомеры" (Высокомолекулярная химия)

Попова Л.А. "Производство карбамидного утеплителя заливочного типа" (Высокомолекулярная химия)

Поляков А.В "Полиэтилен высокого давления. Научно-технические основы промышленного синтеза" (Высокомолекулярная химия)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Электрохимия -> Каданер Л.И. -> "Исследования электрохимии в средней школе" -> 2

Исследования электрохимии в средней школе - Каданер Л.И.

Каданер Л.И., Щокина А.О. Исследования электрохимии в средней школе — Советская школа, 1970. — 106 c.
Скачать (прямая ссылка): issledovaniyaselektrohimii1970.djvu
Предыдущая << 1 < 2 > 3 4 5 6 7 8 .. 34 >> Следующая

2,4. У такій самій послідовності розчинники розташовуються за здатністю
спричинювати дисоціацію.
У разі бінарного електроліту іонну рівновагу схематично можна записати
так: АВ ^ А^Ч-В~• Для слабких електролітів умови іонної рівноваги за
аналогією до
С ^ •
хімічної рівноваги визначають рівнянням: К=-7;-'
Члв
де СА і Св - концентрації іонів, САв - концентрація не-дисоційованих
молекул, К - константа дисоціації.
Константа дисоціації на відміну від ступеня дисоціації не залежить від
концентрації, а тільки від природи електроліту, природи розчинника і
температури, тому вона і є мірою сили електролітів, в тому числі сили
кислот і основ. Чим більша константа дисоціації, тим сильніший
електроліт.
Електропровідність електролітів, як було зазначено, визначають наявністю
в них вільних заряджених частинок- іонів. Вона тим більша, чим більше в
електроліті вільних іонів, тому із збільшенням концентрації електроліту
(до певної межі) відповідно зростає його електропровідність.
РУХ ІОНІВ
Для демонстрування руху іонів під впливом електричного поля можна
використати речовини, молекули яких утворені забарвленим аніоном або
забарвленим катіоном (КМп04, СиБО^ К2СГ2О7), а також спостерігати рух
безбарвних іонів, наприклад Н+, ОН~, використовуючи індикатор. Подані
нижче досліди можна використати на уроці для демонстрування властивостей
іонів для лабораторної, практичної роботи учнів, а також у позакласній
роботі.
Дослід 1. Рух іонів в и-подібній трубці
1. В ІІ-подібну (мал. 1) трубку до '/г її висоти наливають розчин нітрату
калію (0,3 г/л). Потім, обережно відкриваючи край лійки, випускають
розчин перманганату калію так, щоб він не змішувався з розчином нітрату
калію. Для встановлення чіткої межі поділу між
II
розчинами КМп04 і КІ\Ю3 у трубці, готують розчин перманганату калію (0,15
г/л) з добавлянням сечовини (200 г/л).
Вугляні або металеві електроди повинні бути занурені у розчин нітрату
калію на 2-3 см. Прилад сполучають з джерелом постійного електричного
струму напругою 50 в або вмикають в освітлювальну мережу через випрямляч.
Через кілька хвилин до анода підніметься фіолетова хмарка іонів МпОТ.
Реактиви та обладнання: перманганат калію КМп04, сечовина СО(ЫН2)2,
нітрат калію КЫ03; ІЛ-подібна трубка з лійкою (мал. 1), вугляні або
металеві електроди, джерело постійного електричного струму, вольтметр.
2. Якщо Іі-подібної трубки з лійкою немає, то для демонстрування цього
досліду можна виготовити прилад (мал. 2).
Для цього використовують скляний трійник, кінці якого згинають у полум'ї
пальника. Два кінці трійника сполучають за допомогою пробок з скляними
трубками довжиною 15 см, діаметром 2 см, а третій кінець сполучають
гумовою трубкою з лійкою. У верхніх пробках мають бути отвори для виходу
газів.
3. На дно звичайної ІІ-подібної трубки опускають трошки перманганату
калію, загорнутого в фільтруваль-
но
КМпО,
Мал. 1. Прилад для демонстрування руху іонів.
Мал. 2. Саморобний прилад для демонстрування руху іонів.
II
ний папір, потім наливають у трубку розчин нітрату калію (0,3 г/л).
Занурені в розчин електроди сполучають з джерелом постійного електричного
струму напругою 25-ЗО в. Через кілька хвилин до анода починає підніматися
фіолетовий розчин внаслідок руху іонів МпОГ .
Щоб переконатися в тому, що рух забарвлених іонів МпОГ ДО анода
відбувається не внаслідок дифузії, а під впливом електричного поля,
одночасно проводять контрольний дослід в аналогічній установці, не
пропускаючи електричного струму через розчин.
Реактиви та обладнання: перманганат калію КМп04, нітрат калію КИОз; дві
ІЛ-подібні трубки, вугляні або мідні електроди, джерело постійного
електричного струму, фільтрувальний папір.
Дослід 2. Рух іонів Си2+та Сг207~
1. У приладі демонстрування попереднього досліду можна спостерігати
також одночасний рух протилежно заряджених іонів, наприклад, Си2+ і
Сг207_.Для цього через лійку наливають у прилад до половини 5-процент-
ного розчину сірчаної кислоти. Потім обережно, щоб була чітка межа
розділу, наливають розчин, в якому міститься сульфат міді (60 г/л) і
біхромат калію (45 г/л), після чого через розчини пропускають постійний
електричний струм напругою 40 в.
Через 10-15 хв можна спостерігати рух синіх іонів міді Си2+ до катода і
оранжевих іонів Сг207~ до анода.
Паралельно спостерігають контрольний дослід, не пропускаючи через розчин
електричного струму.
Реактиви та обладнання: сірчана кислота 112504, сульфат міді Си504,
біхромат калію К2СГ2О7; прилад, зображений на мал. 1 або 2.
2. В Іі-подібну трубку до половини наливають розчину, який містить 60
г/л мідного купоросу і 45 г/л біхромату калію. На цей розчин наливають
шар розбавленої сірчаної кислоти так, щоб чітко було видно межу розділу.
Щоб розчини не перемішувались, на забарвлений розчин мідного купоросу і
біхромату калію опускають у кожне коліно трубки кружечки з корка товщиною
1-2 мм. Ці кружечки повинні вільно проходити в трубці. Розчин сірчаної
Предыдущая << 1 < 2 > 3 4 5 6 7 8 .. 34 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама