Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Сидельковская Ф.П. "Химия N-вннилпирролидона и его полимеров" ()

Сеидов Н.М. "Новые синтетические каучуки на основе этилена и олефинов" (Высокомолекулярная химия)

Райт П. "Полиуретановые эластомеры" (Высокомолекулярная химия)

Попова Л.А. "Производство карбамидного утеплителя заливочного типа" (Высокомолекулярная химия)

Поляков А.В "Полиэтилен высокого давления. Научно-технические основы промышленного синтеза" (Высокомолекулярная химия)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Электрохимия -> Каданер Л.И. -> "Исследования электрохимии в средней школе" -> 26

Исследования электрохимии в средней школе - Каданер Л.И.

Каданер Л.И., Щокина А.О. Исследования электрохимии в средней школе — Советская школа, 1970. — 106 c.
Скачать (прямая ссылка): issledovaniyaselektrohimii1970.djvu
Предыдущая << 1 .. 20 21 22 23 24 25 < 26 > 27 28 29 30 31 32 .. 34 >> Следующая

руйнування пропорційна величині корозійного струму.
Якщо в процесі роботи корозійного мікрогальвано-елемента різниця
ефективних потенціалів дорівнює Е, а опір електроліту Я, то величину
струму такого елемента / можна обчислити за законом Ома:
Е
II
Величина опору електроліту дорівнює /? = Р -р
де р - питомий електричний опір електроліту; І -середня довжина шляху,
який проходить струм в елементі; 5 - середня величина поперечного
перерізу електроліту, по якому проходить струм.
Сумарний корозійний струм /, який зумовлюватиме швидкість корозії,
дорівнює /= /я,
де /- середня величина струму мікроелемента; п - кількість
мікроелементів.
З рівняння видно, що чим більша різниця потенціалів, тим більша швидкість
корозії. Ця різниця потенціалів значною мірою залежить від місця металів
у ряді напруг і від величини поляризації. Чим ближчі за своєю
електрохімічною активністю метали і чим більша поляризація, тим менша Е,
тим повільніше відбувається процес корозії, і навпаки.
Величина ефективної електрорушійної сили Е залежить не лише від природи
металів, а й від факторів, які гальмують або прискорюють електродні
процеси - анодний і катодний. Вони не можуть відбуватися один без одного
і тому гальмування будь-якого з них або прискорення приводить до зміни
швидкості процесу корозії в цілому. Так наявність іонів хлору, брому і
йоду сприяє прискоренню анодного процесу. Кисень прискорює корозію,
підвищуючи швидкість катодного процесу, якщо він відбувається з кисневою
деполяризацією.
Отже, корозійний процес завжди виникає при наявності двох або більшої
кількості макро- чи мікроелек-тродів. А чому в такому разі зазнає корозії
і майже ідеально чистий метал? На це питання дає відповідь кінетична
теорія, запропонована академіком О. Н. Фрум-кіним і розвинена вченими А.
М. Шультіним, Я. М. Ко-лотиркіним і В. В. Скорчеллеті.
Розглянемо деякі важливі положення цієї теорії.
Якщо рівноважний електродний потенціал металу, зануреного в розчин, має
величину, при якій не може відбуватися жодна електродна реакція, крім
обміну іонами одного і того самого металу між металевим електродом і
розчином, то корозія не відбувається. Швидкість переходу іонів металу в
обох напрямках у такому випадку однакова.
II
Але коли рівноважний потенціал металу має величину, при якій стає
можливий і інший електродний процес, то навіть ідеально чистий метал
зазнає корозії. У такому випадку струм переносять вже два види іонів, а
не один, іони металу і іони водню.
Якщо метал активніший за водень, то в розчин переходитимуть лише іони
металу, а в зворотному напрямку буде відбуватися процес відновлення іонів
того самого металу і іонів водню, а тому рівновага не
встановлюватиметься. Чим більша частка струму припадатиме на виділений
водень, тим швидше відбуватиметься корозія, руйнуватиметься метал.
Природно, що чим активніший метал, тим більша частка припадатиме на
виділений водень, тим швидше відбуватиметься корозія.
Великої шкоди народному господарству завдає атмосферна корозія, яка, як
правило, також має електрохімічний характер. При дуже малій вологості
атмосфери, коли на поверхні металу не утворюються навіть найтон-ші плівки
води, відбувається хімічна газова корозія. Швидкість її значно зростає
при 00% відносної вологості і вище.
Якщо на поверхні металу є продукти корозії або забруднення, то при такій
вологості вже відбувається конденсація води. Шар води на поверхні металу
швидко перетворюється в шар розчину електролітів за рахунок різних
забруднень атмосфери. Це насамперед хлорид натрію, який є в атмосфері,
сірчистий газ, аміак.
Мінеральний склад атмосфери залежить від географічних умов. Так,
приморські райони відзначаються високою концентрацією хлоридів, які не
тільки зменшують електричний опір шару води на поверхні металу, а й
значно зменшують поляризацію. Істотно змінюється мінеральний склад
атмосфери в промислових районах: БОг, НгБ, МН3, іноді М02, розчиняючись у
водному шарі, значно прискорюють корозійний процес. У сільській
місцевості, де атмосфера чистіша, корозія відбувається повільніше.
Швидкість анодного розчинення металів, як і швидкість їх довільного
розчинення в процесі корозії, може різко загальмуватись завдяки
виникненню пасивності. Ще М. В. Ломоносов помітив це явище під час
проведеная дослідів із зануренням заліза в азотну кислоту.
II
Різке гальмування корозії заліза в азотній кислоті Фарадей пояснив
утворенням на металі тонкої невидимої плівки.
Пасивна плівка на металах може утворюватись безпосередньо під впливом
атмосферного кисню, або під час анодного процесу.
Наявність пасивної плівки підвищує протикорозійну стійкість металів.
Захисні властивості плівок залежать від їх суцільності і електронної
провідності.
У випадку несуцільної плівки, що має електронну провідність, у пори може
потрапити волога, внаслідок чого утворюється гальванічний елемент метал -
плівка. Плівка відіграватиме роль катода і прискорюватиме корозію металу.
Предыдущая << 1 .. 20 21 22 23 24 25 < 26 > 27 28 29 30 31 32 .. 34 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама