Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Сидельковская Ф.П. "Химия N-вннилпирролидона и его полимеров" ()

Сеидов Н.М. "Новые синтетические каучуки на основе этилена и олефинов" (Высокомолекулярная химия)

Райт П. "Полиуретановые эластомеры" (Высокомолекулярная химия)

Попова Л.А. "Производство карбамидного утеплителя заливочного типа" (Высокомолекулярная химия)

Поляков А.В "Полиэтилен высокого давления. Научно-технические основы промышленного синтеза" (Высокомолекулярная химия)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Электрохимия -> Каданер Л.И. -> "Исследования электрохимии в средней школе" -> 27

Исследования электрохимии в средней школе - Каданер Л.И.

Каданер Л.И., Щокина А.О. Исследования электрохимии в средней школе — Советская школа, 1970. — 106 c.
Скачать (прямая ссылка): issledovaniyaselektrohimii1970.djvu
Предыдущая << 1 .. 21 22 23 24 25 26 < 27 > 28 29 30 31 32 33 .. 34 >> Следующая

Тому неелектропровідні плівки надійніше захищають метал від корозійного
руйнування.
Пасивні неелектропровідні плівки на таких активних металах, як титан,
тантал, ніобій значно підвищують їх протикорозійну стійкість. У ряді
середовищ їх стійкість наближається до стійкості платини.
Пасивна плівка, яка утворюється на металі, може мати уніполярну
електропровідність. Це використовують для виготовлення електролітичних
випрямлячів.
Пасивні захисні плівки наносять штучно на такі метали, як залізо
("воронування"), алюміній, мідь, магній. Такі штучні плівки мають
порівняно з плівками, які утворюються в природних умовах, більшу
механічну і протикорозійну стійкість. Часто після утворення плівок метали
обробляють додатково в спеціальних середовищах. Наприклад, оксидоване
залізо або сталь обробляють у машинному маслі, яке заповнює пори і тим
самим підвищує захисну дію плівки. Оксидований алюміній обробляють для
цього різними речовинами - вазеліном, парафіном, оліфою, розчином
біхромату калію.
Для захисту від корозії, крім утворення пасивних плівок на поверхні,
застосовують різноманітні захисні металеві і неметалеві покриття. До них
належать різні лаки, фарби, масла, полімерні матеріали. Металеві покриття
за своїм характером поділяють на анодні і катодні. Анодні - захищають
метал не тільки механічно, а й електрохімічно. У порах, наприклад,
цинкового покриття на залізі в разі утворення мікрогальванічного елемента
цинк відіграватиме роль анода і розчинятиметься в електроліті, а залізо
буде катодом і не руйну-
II
ватиметься доти, поки зберігатиметься цинкове анодне покриття. Нікелеве
покриття на залізі є катодним. Під час утворення мікрогальванічного
елемента залізо виконуватиме функцію анода і руйнуватиметься. Отже,
нікелеве покриття захищає залізо лише механічно при відсутності пор у
покритті. Олов'яне покриття на залізі залежно від складу електроліту може
бути анодним або катодним. Для захисту металів від корозії в агресивних
розчинах', у морській воді і в грунті застосовують також електрохімічний
метод. Суть цього методу долягає в тому, що утворюють електрохімічну
систему, в якій предмет, що його треба захистити, виконує функцію катода.
При цьому густина струму на всіх ділянках катода під час вмикання його в
зазначену систему повинна бути такою, щоб повністю припинялась дія
мікрогальваноеле-ментів, які є причиною корозії.
Одним з різновидів цього методу є протекторний захист. Для захисту
стального предмета, наприклад, до нього приєднують чистий цинк або сплав
цинку з алюмінієм. При цьому утворюється великий гальванічний елемент, в
якому цинк (або сплав цинку), що є протектором, виконує функцію анода, а
предмет, який треба захистити, стає катодом. Цинковий протектор при цьому
розчиняється, а корозія предмета - катода,-або припиняється, або значно
зменшується.
У деяких випадках у дуже агресивних середовищах деталь з нержавіючої
сталі або з титану сполучають з позитивним полюсом джерела струму. При
цьому встановлюють таку густину струму, за якої на аноді виділяється
тільки кисень, внаслідок чого відбувається повне пасивування металу. Це
так званий анодний захист металів.
Якщо об'єм середовища обмежений, для захисту від корозії в нього вводять
пасиватори або інгібітори, які впливають на величину ефективних
електродних потенціалів, зменшують е. р. с. мікрогальванопар.
Дослід 53. Газова корозія міді під час нагрівання
Мідну пластинку очищають наждачним папером, нагрівають v полум'ї.
Поверхня пластинки покривається чорним нальотом окису міді - продуктом
газової корозії.
II
Дослід 54. Атмосферна корозія міді
У колбу на дно наливають 10-процентний розчин аміаку. Мідну пластинку
зачищають наждачним папером, промивають, висушують і поміщають у колбу,
яку закривають пробкою. Через кілька днів мідна пластинка, яка була в
атмосфері аміаку, покривається темним нальотом аміакату міді - продуктом
атмосферної корозії.
Для контролю можна використати зразок, витриманий в повітрі також
протягом кількох днів.
Реактиви та обладнання: нашатирний спирт ИН4ОН; 3 мідні пластиики, колба
або банка місткістю 250 мл з пробкою, наждачний папір.
Дослід 55. Корозія заліза, яке перебуває в контакті з міддю (кисле
середовище)
У стакан наливають на 2/з висоти 3-процентного розчину сірчаної кислоти,
в який добавляють кілька крапель розчину залізоціанистого калію.
Як електроди використовують залізну та мідну пластинки з припаяними
мідними провідниками.
Електроди занурюють у розчин кислоти і за допомогою провідників
сполучають їх з гальванометром. Відхилення стрілки гальванометра
пояснюється тим, що електрони почали переміщуватись із залізної пластинки
на мідну по провіднику.
У процесі роботи такого гальванічного елемента відбувається окислення
заліза: Ее0,-2е-" Ее2+, іони Ее2+ переходять у розчин і під час взаємодії
з залізоціани-стим калієм утворюють турнбулеву синь - комплексну сполуку
синього кольору:
ЗЕе2+ + 2[Ее(СМ)в]3~ = Ее3[Ее(СН)в]2.
Предыдущая << 1 .. 21 22 23 24 25 26 < 27 > 28 29 30 31 32 33 .. 34 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама