Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Сидельковская Ф.П. "Химия N-вннилпирролидона и его полимеров" ()

Сеидов Н.М. "Новые синтетические каучуки на основе этилена и олефинов" (Высокомолекулярная химия)

Райт П. "Полиуретановые эластомеры" (Высокомолекулярная химия)

Попова Л.А. "Производство карбамидного утеплителя заливочного типа" (Высокомолекулярная химия)

Поляков А.В "Полиэтилен высокого давления. Научно-технические основы промышленного синтеза" (Высокомолекулярная химия)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Электрохимия -> Каданер Л.И. -> "Исследования электрохимии в средней школе" -> 6

Исследования электрохимии в средней школе - Каданер Л.И.

Каданер Л.И., Щокина А.О. Исследования электрохимии в средней школе — Советская школа, 1970. — 106 c.
Скачать (прямая ссылка): issledovaniyaselektrohimii1970.djvu
Предыдущая << 1 .. 2 3 4 5 < 6 > 7 8 9 10 11 12 .. 34 >> Следующая

залишають для контролю, в другу доливають води стільки, щоб розчин
забарвився в голубий колір. В третю пробірку доливають 1 мл
концентрованої соляної кислоти, розчин набуває жовто-зеленого кольору.
Зміна забарвлення розчину в третій пробірці свідчить про те, що тут
переважає утворення молекул хлориду міді із збільшенням концентрації
іонів хлору С1~.
Оскільки при розведенні розчину збільшується ступінь дисоціації
електроліту, в другій пробірці при розведенні розчину водою іонна
рівновага зміщується в бік утворення гідратованих іонів міді і розчин
забарвлюється в голубий колір.
Проводячи дослід, треба враховувати, що безводний хлорид міді забарвлений
у коричневий колір (в цьому можна переконатися, якщо зневоднити
кристалогідрат СиСЬ • 2Н20).
Гідратовані іони міді надають розчину голубого забарвлення.
Реактиви та обладнання: хлорид міді СиС12, соляна кислота HCl; штатив з
пробірками.
Дослід 9. Зміщення іонної рівноваги
Досліди, які демонструють зміщення іонної рівноваги, можна рекомендувати
під час вивчення питання про ступінь дисоціації, а також як
експериментальні задачі.
У розчинах слабких електролітів між недисоційова-ними молекулами та їх
іонами встановлюється рівновага за певних умов (концентрація,
температура). Наприклад, скільки молекул оцтової кислоти розпалось на
іони, стільки ж молекул кислоти знову утворилося з іонів; швидкість
прямого і зворотного процесів буде одна-
II
ковою. Зміна умов зумовлює зміщення рівноваги. Так, введення в розчин
одиоіменних іонів зміщує іонну рівновагу. Якщо до розчину оцтової кислоти
СНзСООН, молекули якої дисоціюють за рівнянням: СН3СООН
СН3СОО-+Н+. долити розчин її солі з великою концентрацією іонів СНзСОО-,
то іонна рівновага зміститься вліво (в бік утворення недисоційованих
молекул кислоти СН3СООН). Ці зміни можна спостерігати в присутності
індикатора метилоранжу за зміною забарвлення.
1. В дві пробірки наливають по 2-3 мл 0,1 н. розчину оцтової кислоти.
В кожну пробірку добавляють по 2 краплі розчину метилоранжу, оранжевий
колір якого під впливом іонів водню Н+ змінюється на рожевий. Одну
пробірку залишають для контролю, в другу добавляють 1 -1,5 г ацетату
натрію, розчиняють його, перемішуючи розчин. Порівнюють забарвлення
розчину в цій пробірці з контрольною. Перехід рожевого забарвлення в
оранжеве свідчить про зменшення в розчині концентрації іонів водню які
зв'язуються введеними іонами СНзСОО-в малодисоційовані молекули оцтової
кислоти.
Реактиви та обладнання: оцтова кислота СН3СООН, метилоранж, ацетат натрію
СНзСОСЖа; штатив з пробірками.
2. У дві пробірки наливають по 2-3 мл ОД н. розчину аміаку. Молекули
гідрату окису амонію хоч і мало, але дисоціюють у розчині на іони:
ИН4ОН:р±:]МН4+ + + ОІГ.
У кожну пробірку добавляють по одній краплі 1-про-центного спиртового
розчину фенолфталеїну, який у присутності гідроксильних іонів ОН~
забарвлюється в малиновий колір. Одну пробірку залишають для контролю, в
другу добавляють 1-2 г хлориду амонію, який розчиняють, перемішуючи
розчин. Забарвлення помітно слабне. Порівнюють колір цього розчину з
кольором розчину в контрольній пробірці.
Послаблення забарвлення із введенням у розчин іонів амонію ИН4+ свідчить
про зв'язування іонів ОН-у малодисоційовані молекули ИН4ОН:
ИН4Ь + ОН- - ЬІН4ОН.
2 1126
17
Реактиви та обладнання: розчин аміаку МН4ОН, хлорид амонію МН4С1,
фенолфталеїн, штатив з пробірками.
3. Біхромати у водному розчині показують кислу реакцію. Пояснюється це
тим, що частково відбувається гідроліз із утворенням хроматів та хромової
кислоти:
к2сг2о7 + нво & к2сю4 + н2сю4.
Це можна записати у вигляді іонного рівняння: сгго=~ + Н20<>2Сг02Г + 2Н+.
Іонне рівняння дає можливість передбачити ті зміни, які відбудуться під
час введення в розчин біхромату кислоти або лугу.
Введення розчину кислоти (іонів Н+) зумовлює зміщення іонної рівноваги
вліво, введення розчину лугу - вправо. Ці явища спостерігають за зміною
забарвлення. Іон Сг2 072_у водному розчині має оранжевий колір, іон
Сг042- - жовтий.
У дві пробірки наливають по 3 мл оранжевого розчину біхромату калію
К.2СГ2О7. Одну пробірку залишають для контролю, в другу добавляють 1-2 мл
5-процентного розчину лугу. Забарвлення змінюється з оранжевого на жовте.
Якщо в цю пробірку долити 1-2 мл 5-процентного розчину соляної кислоти,
знову з'являється оранжеве забарвлення. Ці спостереження переконують у
тому, що іонна рівновага зміщується залежно від зміни концентрації іонів
у розчині.
Реактиви та обладнання: біхромат калію К2СГ2О7 або хромат калію К2СЮ4,
соляна кислота НС1, їдкий натр №ОН; штатив з пробірками.
Дослід 10. Вплив розчинника на електролітичну дисоціацію
Вплив розчинника на електролітичну дисоціацію можна виявити,
спостерігаючи реакції між речовинами, розчиненими в неводних розчинниках
і в воді.
У дві пробірки наливають по 5 мл бензолу, розчиняють у ньому по 1 мл
льодяної оцтової кислоти. В одну пробірку добавляють трошки магнію, в
Предыдущая << 1 .. 2 3 4 5 < 6 > 7 8 9 10 11 12 .. 34 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама