Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Сидельковская Ф.П. "Химия N-вннилпирролидона и его полимеров" ()

Сеидов Н.М. "Новые синтетические каучуки на основе этилена и олефинов" (Высокомолекулярная химия)

Райт П. "Полиуретановые эластомеры" (Высокомолекулярная химия)

Попова Л.А. "Производство карбамидного утеплителя заливочного типа" (Высокомолекулярная химия)

Поляков А.В "Полиэтилен высокого давления. Научно-технические основы промышленного синтеза" (Высокомолекулярная химия)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Электрохимия -> Каданер Л.И. -> "Исследования электрохимии в средней школе" -> 8

Исследования электрохимии в средней школе - Каданер Л.И.

Каданер Л.И., Щокина А.О. Исследования электрохимии в средней школе — Советская школа, 1970. — 106 c.
Скачать (прямая ссылка): issledovaniyaselektrohimii1970.djvu
Предыдущая << 1 .. 2 3 4 5 6 7 < 8 > 9 10 11 12 13 14 .. 34 >> Следующая

електролітів.
Слабке розжарення нитки лампочки під час проходження струму через розчини
оцтової кислоти та гідрату окису амонію свідчить про незначний ступінь
дисоціації молекул цих речовин. Це слабкі електроліти.
Останні два розчини (оцтової кислоти та гідроокису амонію) змішують і
визначають електропровідність приготованого розчину.
У процесі змішування розчинів відбувається реакція: СНдСООН + NH4OH =
CH3COONH4 + HsO, СН3СОО~ + Н + NH4++ ОН" = СН3СОО~ + + NH+ + Н20, Н+ +
ОН- = Н20.
Рівновага реакції зміщується вправо і практично реакція іде до кінця за
рахунок сполучення іонів Н+ і ОН- у малодисоційовані молекули води. У
результаті реакції утворюється сильний електроліт - сіль CH3COONH4, яка
практично повністю дисоціює на іони. Тому електропровідність розчину
CH3COONH4 буде вищою, ніж електропровідність розчинів оцтової кислоти і
гідрату окису амонію взятих окремо, що визначають за посиленням
розжарення нитки лампочки.
Порівняння електропровідності розчинів соляної та оцтової кислот,
розчинів їдкого натрію та гідроокису амонію показує, що вони є
електролітами різної сили, з різним ступенем дисоціації.
Реактиви та обладнання: соляна кислота HCl, їдкий натр NaOH, оцтова
кислота СНзСООН, гідрат окису амонію NH4OH; прилад для демонстрування
електропровідності (мал. 7), чотири хімічні стакани місткістю 200 мд.
Дослід 13. Визначення відносної сили кислот
Для того, щоб визначити відносну силу кислот, збирають прилади (мал. 11),
які складаються з двох закріплених на штативі перевернутих догори дном
бюреток.
II
Бюретки сполучають гумовими трубками з лійками, опущеними в
кристалізатори.
В один з кристалізаторів заздалегідь наливають 1 н. розчину соляної
кислоти, в другий - 1 н. розчину оцтової кислоти. Цими розчинами
наповнюють бюретки, засмоктуючи розчини за допомогою гумової трубки із
запобіжником. Рівень розчинів встановлюють по верхній рисці.
Готують дві наважки порошку цинку по 1 г. Швидко висипають цинк у
кристалізатори з розчинами кислоти, трохи піднімаючи при цьому лійки так,
щоб цинк опинився під лійками. Піднімати лійки слід обережно, щоб повітря
не зайшло в бюретки. Цинк висипають спочатку в кристалізатор з розчином
оцтової кислоти, потім у кристалізатор з розчином соляної кислоти.
Внаслідок реакції між цинком і кислотами виділяється водень, який
збирається в бюретках, витісняючи з них розчин кислот. За швидкістю
виділення водню (кількість пухирців за одиницю часу) визначають силу або
активність кислоти. Вже через кілька хвилин можна спостерігати, що з
соляної кислоти водень виділяється з більшою швидкістю, ніж з оцтової.
Незважаючи на те, що швидкість реакцій для кислот неоднакова, загальна
кількість водню, яка виділиться в кінці реакцій, буде однакова для обох
кислот, бо ці кислоти одноосновні.
З двох кислот, які досліджувались, соляна кислота є значно сильнішою, ніж
оцтова.
Для наочнішого демонстрування досліду до кислот добавляють індикатор
метилоранж.
Реактиви та обладнання: соляна кислота HCl, оцтова кислота СНзСООН,
порошок цинку, метилоранж: дві однакові бюретки, дві лійки, гумові
трубки, два кристалізатори.
Zu
Мал. 11. Прилад для визначення відносної сили кислот.
II
Дослід 14. Наявність вільних іонів - умова електропровідності
У стакан наливають 50 л/л розбавленого прозорого розчину гідрату окису
барію, добавляють кілька крапель розчину фенолфталеїну, занурюють
електроди і виявляють електропровідність розчину (мал. 7). Потім,
перемішуючи розчин, з бюретки краплями доливають 0,1 н. розчину сірчаної
кислоти. Утворюється білий осад сульфату барію. Із збільшенням осаду
лампочка світиться все слабше і нарешті зовсім гасне; одночасно зникає
рожеве забарвлення розчину. Це пояснюється практичною відсутністю вільних
іонів у розчині, які зв'язуються в молекули сульфату барію і молекули
води.
Якщо ще добавляти сірчану кислоту, то лампочка починає світитися все
яскравіше.
Дослід демонструє умову електропровідності - наявність вільних іонів у
розчині, а також залежність електропровідності від їх концентрації. Із
зменшенням концентрації вільних іонів зменшується електропровідність
розчину.
Реактиви та обладнання: гідрат окису барію Ва(ОН)2, сірчана кислота
НгБО^, 1-процентний спиртовий розчин фенолфталеїну; прилад для виявлення
електропровідності розчинів (мал. 7), бюретка, штатив, хімічний стакан на
100-200 мл.
Дослід 15. Залежність електропровідності від концентрації іонів
У стакан наливають льодяну оцтову кислоту і досліджують
електропровідність. Лампочка не засвічується.
Починають доливати дистильовану воду невеликими порціями, перемішуючи
розчин. Нитка лампочки все більш розжарюється. Це явище пояснюється тим,
що із зменшенням концентрації електроліту під час доливання води зростає
ступінь дисоціації, зростає концентрація іонів, які зумовлюють
електропровідність розчину.
Доливають воду більшими порціями. Тільки при дуже великому розведенні
інтенсивність свічення стає слабшою внаслідок збіднення розчину
Предыдущая << 1 .. 2 3 4 5 6 7 < 8 > 9 10 11 12 13 14 .. 34 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама