Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 2" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 1" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 12" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 11" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 10" (Журналы)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Промышленные производства -> Гончаров А.І. -> "Хімічна технологія, ч. 2." -> 115

Хімічна технологія, ч. 2. - Гончаров А.І.

Гончаров А.І., Середа I.П. Хімічна технологія, ч. 2. — Киев: Вища школа, 1980. — 280 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff2.djv
Предыдущая << 1 .. 109 110 111 112 113 114 < 115 > 116 117 118 119 120 121 .. 122 >> Следующая


Полісульфідні каучуки (тісколи) є продуктами поліконденсації дигалогенопохідних вуглеводнів або ефірів з полі сульфідами лужних металів. В основі полі сульфідних каучуків лежить високомолекуляр-ний ланцюг із атомів вуглецю і сірки:

Тіоколи стійкі проти дії вуглеводнів і жирів, бензинів і органічних розчинників,але поступаються механічними властивостями і теплостійкістю перед іншими каучуками. Полісульфідні каучуки використовують в основному для виготовлення гумових виробів, найбільш стійких проти дії нафтового палива, масел та інших речовин.

~—CH2—S—S—CH2—"

258

Силіконові каучуки (CKT) є високомолекулярними кремнійорганіч-ними сполуками, ланцюги яких побудовані з атомів кремнію та кисню:

RR ----О—Si—О—Si—O---- ,

RR Jn

де R може бути CH3—, C2H5— та ін.

CKT мають високі електроізоляційні властивості, велику термо-і морозостійкість. Вони зберігають еластичність при температурах від —60 до +200° C їх широко використовують для виготовлення різних тепло- і морозостійких деталей та електроізоляційних матеріалів, а після вулканізації — у медицині у вигляді трубок для заміни кровоносних судин.

Фторкаучуки (СКФ) — це фторорганічні високомолекулярні сполуки, виробництво яких бурхливо почало розвиватися з другої половини XX ст., коли виникла потреба в матеріалах для сучасного літако- і ракетобудування та для атомної енергетики. Фторовмісні каучуки добувають полімеризацією тетрафторетилену або співполімеризацією трифторхлоретилену CF2=CFCl з вініліденфторидом CF2=CH2:

[—CF2—CFCl—CF2—CH2—]„.

СКФ стійкі проти дії озону, агресивних середовищ, теплостійкі і негорючі. На їх основі виготовляють нові матеріали, які набули важливого значення в медицині для виготовлення штучних органів людини.

Бутилкаучук належить до змішаних каучуків, він є продуктом співполімеризації ізобутилену і невеликої кількості ізопрену (1,5—3,0%). Незначний вміст ненасичених зв'язків зумовлює його стійкість проти дії озону, кисню, тепла, світла, сильнодіючих хімічних реагентів та інших речовин. Бутилкаучук використовують для виробництва газо- і повітронепроникних гумових виробів (автокамер, прогумованих тканин, деталей протигазів, для футерування хімічної апаратури тощо).

§ 3. ВИРОБНИЦТВО ГУМИ ВУЛКАНІЗАЦІЄЮ КАУЧУКІВ

Гума — еластичний матеріал — продукт вулканізації каучуку, здатний до великих (1000%) оборотних деформацій. За ступенем вулканізації гуму поділяють на м'яку, напівтверду і тверду. Виробництво гумових виробів складається із трьох стадій: виготовлення сирої гумової суміші, формування виробів та їхньої вулканізації.

До складу гумової суміші входять різні органічні і мінеральні речовини, які називають «інградієнтами». Основним компонентом гумової суміші є каучуки, що визначають властивість гуми, а також Вулканізуючі реагенти, прискорювачі вулканізації, наповнювачі,

259

пластифікатори (пом'якшувачі), речовини, які запобігають старінню, барвники, пігменти та деякі спеціальні добавки. Інградієнти поліпшують технологічні властивості гумових сумішей і підвищують якість виготовлення виробів.

Утворення полімерів просторової будови з лінійних або розгалужених макромолекул відбувається в процесі вулканізації. Найважливішим вулканізуючим реагентом є сірка, яка при нагріванні утворює між окремими макромолекулами каучуку місткові хімічні зв'язки. Утворення сітчастої структури доведено методами електронної спектроскопії, що видно з рис. 97. Крім сірки вулканізуючими

реагентами є також органічні пероксиди, алкілфенолоформальдегідні та епоксидні смоли, діазосполуки та діаміни. Роль вулканізатора виконує також радіаційне опромінювання.

Прискорюють процес вулканізації ди-тіокарбамати, тіурам, каптакс та дифе-нілгуанідин. Прискорювачі вулканізації активізуються оксидами металів або жирними кислотами. Щоб запобігти передчасній вулканізації, застосовують уповіль-

[if III нювачі вулканізації (фталевий ангідрид

Щ iAk: Ива* та *нш' Речовини)-0.ііь M /іШіг Наповнювачі вводять для поліпшення

і "| 1? ||§ Щщ^ъЩ фізико-механічних властивостей та здешевіте!* Ш лення гумових виробів, а також полегли '-ял шення обробки гумових сумішей. До ак-Рис 97 Ст кт а в тивних наповнювачів належать сажа, біла ИС" зованогоКкаучуку.ЛКаН " сажа (ДІОКСИД кремнію), оксид цинку ТОЩО,

а до інертних наповнювачів — крейда та каолін.

Пластифікатори застосовують для підвищення пластичності гумової суміші і полегшення формування виробів. Пластифікаторами каучуку є речовини, здатні до взаємодії з активними групами його молекул. До них належать вищі жирні кислоти, нафтові та кам'яновугільні смоли, нафталін, каніфоль, соснова смола.

Гумові вироби при експлуатації або зберіганні втрачають еластичність, стають крихкими внаслідок старіння. Старіння — процес самодовільної зміни властивостей полімеру, що є наслідком хімічних процесів, зумовлених дією кисню, озону, нагрівання, світла, радіоактивного випромінювання, механічної деформації, які призводять до деструкції та структурування. Старіння також можливе внаслідок випаровування з полімерної композиції летких компонентів, а також релаксації ланцюгів або їх ділянок, з орієнтованих матеріалів. Близьким до старіння явищем є втомлення і зношування. Зношування, яке настає внаслідок багаторазової деформації або тривалої напруги, призводить до зміни властивостей матеріалу і називається втомленістю.
Предыдущая << 1 .. 109 110 111 112 113 114 < 115 > 116 117 118 119 120 121 .. 122 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама