Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 2" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 1" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 12" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 11" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 10" (Журналы)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Промышленные производства -> Гончаров А.І. -> "Хімічна технологія, ч. 2." -> 53

Хімічна технологія, ч. 2. - Гончаров А.І.

Гончаров А.І., Середа I.П. Хімічна технологія, ч. 2. — Киев: Вища школа, 1980. — 280 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff2.djv
Предыдущая << 1 .. 47 48 49 50 51 52 < 53 > 54 55 56 57 58 59 .. 122 >> Следующая


WO3 + H2 «=> WO2 + H2O; WO2 + 2H2 W + 2H2O.

Останнім часом запроваджуються методи відновлення вольфраму з парів його галогенідів або з оксидів при наявності водню при низьких плазмових температурах (близько 6000 K). Щоб добути компактний метал, застосовують також способи вакуумної плавки вольфраму. У виробництві твердих сплавів вольфрамовий порошок для утворення карбіду вольфраму можна добути відновленням вуглецю.

Реакції відновлення оксидів вольфраму воднем ендотермічні, тому відповідно до принципу ле Шательє підвищення температури зміщує рівновагу для кожної з них у бік відновлення. Але в умовах, близьких до рівноважних, реакції відбуваються дуже повільно, тому для прискорення процесу на виробництві створюють великий надлишок

113

H2, продуваючи через піч водень із швидкістю, що набагато більша, ніж це потрібно за розрахунком. Відновлення відбувається у дві стадії: першу низькотемпературну стадію від WO3 до WO2 (яка відбувається дуже швидко) проводять при температурі 750° С, а другу стадію від WO2 до W — при 900° C Відновлення триоксиду вольфраму проводять вуглецем (сажею); галогеніди вольфраму відновлюють воднем.

У виробництві вольфраму порошок пресують у стальних прес-формах, застосовуючи потужні гідравлічні преси.

Штабики після виготовлення спікають в полум'ї водню у дві стадії: попереднє спікання здійснюють при 1150—1200° C з метою їх зміцнення і відновлення плівок оксидів на поверхні зерен металу; друге спікання при 3000° C здійснюють електричним струмом, який пропускають через штабик для формування його остаточної структури. Для низькотемпературного спікання застосовують електричні муфельні печі, виготовлені з алунду (Al2O3). Високотемпературне спікання (зварювання) здійснюється в спеціальному апараті для високотемпературного зварювання, внаслідок чого утворюється зливок, який піддається куванню, прокатуванню і штампуванню.

Поряд з методами порошкової металургії останніми роками в зв'язку з розвитком високотемпературної дугової і електронно-променевої вакуумної плавки у виробництві вольфраму і сплавів на його основі застосовують виплавляння зливків з наступною обробкою їх під тиском.

Карбіди вольфраму добувають відновленням триоксиду вольфраму вуглецем:

WO3 + 4С = WC + 3CO або обробкою металічного вольфраму сажею при 1600° С.

§ 3. ВИРОБНИЦТВО МОЛІБДЕНУ

До XVIII ст. молібденом звали свинець, свинцевий блиск, графіт та інші подібні до свинцю мінерали. Найбільш поширений молібденовий мінерал — молібденіт,— який протягом багатьох століть вважали різновидом графіту, що подібний до нього своїм зовнішнім виглядом. Молібден як елемент був відкритий в 1778 р. шведським хіміком К. Шеєле. Молібден належить до найбільш тугоплавких металів. Його температура плавлення 2620 ± 10° С, температура кипіння 4800° С, густина 10,2 г/см3. За своїми фізичними, хімічними і механічними властивостями молібден дуже близький до вольфраму.

При звичайній температурі молібден стійкий протидії HCl і H2SO*. Азотна кислота, царська водка і пероксид водню повільно розчиняють молібден на холоду і швидко при нагріванні. Молібден трохи роз'їдається гарячими розчинами лугів, інтенсивно окислюється розплавленими лугами, особливо в присутності окислювачів, утворюючи солі молібденової кислоти — молібдати.

Більш як 75% добутого молібдену використовується у чорній металургії для виробництва легованих сталей. Молібден значно поліп-

ім

шуе властивості сталі, утворюючи однорідну, дрібнокристалічну структуру, підвищує її механічні властивості, наприклад межу пружності, опір зносу та удару. Однією з найбільш важливих властивостей молібдену є його здатність усувати крихкість хромонікелевої сталі при відпуску. Його також застосовують для легування чавуну. Він зменшує розмір зереи сірого чавуну, поліпшує його властивості при високих температурах і зносостійкість. З кремнемолібденового чавуну виготовляють кислотостійку апаратуру.

Молібден входить до кислотостійких і жаростійких сплавів, де він сполучається з нікелем, кобальтом і хромом. Він застосовується у виробництві електроламп і електроприладів, рентгенівської апаратури, високотемпературних електричних печей, термопар, реактивних двигунів і ракет, ядерних реакторів та ін.

Відомо близько двадцяти мінералів молібдену, з яких промислове значения мають лише чотири: молібденіт (MoS2), повеліт (CaMoO4), молібдит (Fe2(Mo04)3 • 7,5H2O) і вульфеніт (PbMoO4). Невелика кількість його є в халькопіриті. Молібденіт — м'який свинцево-сі-,рого кольору мінерал з металічним блиском. Часто до складу молібденіту входить у вигляді ізоморфної домішки розсіяний рідкісний метал реній. Всі інші мінерали молібдену є вторинними мінералами молібденіту.

Молібден належить до малопоширених елементів, концентрація його в рудах незначна. Крім власне молібденових руд молібден добувають ще з деяких мідно-свинцево-цинкових руд. В CPCP родовища молібденових руде на Північному Кавказі, в Закавказзі, в Красноярському краї та інших районах.

Молібденові руди піддаються флотаційному збагаченню, а молібденітові концентрати, в яких міститься до 30% молібдену, є вихідною сировиною для виробництва феромолібдену, триоксиду молібдену, парамолібдату амонію, молібдатів кальцію і натрію.
Предыдущая << 1 .. 47 48 49 50 51 52 < 53 > 54 55 56 57 58 59 .. 122 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама