Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 2" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 1" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 12" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 11" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 10" (Журналы)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Промышленные производства -> Гончаров А.І. -> "Хімічна технологія, ч. 2." -> 58

Хімічна технологія, ч. 2. - Гончаров А.І.

Гончаров А.І., Середа I.П. Хімічна технологія, ч. 2. — Киев: Вища школа, 1980. — 280 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff2.djv
Предыдущая << 1 .. 52 53 54 55 56 57 < 58 > 59 60 61 62 63 64 .. 122 >> Следующая


4NaCl + O2 = 2Na2O + 2Cl2; Na2O + V2O5 = 2NaVO3.

123

Добавляння в шихту оксиду ванадію (V), оксидів заліза і марганцю різко підвищує ступінь дисоціації NaCl. Але при високому вмісті у шлаках вапна утворюється важкорозчинний ванадат кальцію, що затримує вилучення ванадію при дальшому вилуговуванні водою.

Випалений продукт обробляють в перколяторах водою, а потім розбавленою сірчаною кислотою. Водні розчини містять ванадій у вигляді NaVO3. Вилуговування водою здійснюють при нагріванні до 80—90Q С; вилуговування 6—8 %-ним розчином сірчаної кислоти проводять при кімнатній температурі.

Внаслідок вилуговування утворюються розчини водної і кислотної обробки, або об'єднані розчини, в яких залежно від складу шлаків міститься до ЗО г/л V2O5. Ванадій осаджують у вигляді гідрато-ваного оксиду V2O5 • яН20 або у вигляді ванадатів кальцію чи заліза. З більш концентрованих розчинів доцільно виділяти гідратова-ний оксид ванадію (V), тоді як з менш концентрованих розчинів осадження його призводить до великих втрат ванадію, і Гідратований оксид ванадію (V) осаджується із розчинів кислотністю 0,05—0,14 н. H2SO4 нейтралізацією, причому весь час підтримується оптимальне значення pH розчину. Оксид ванадію з лужних розчинів осаджують нейтралізацією сірчаною кислотою до слабкокис-лої реакції. Після відстоювання осаду V2O5 • хН20 маточний розчин декантують, у чан добавляють воду і пульпу подають на фільтрування. Осад на фільтрах промивають водою, що містить 1% NH4Cl. Потім оксид ванадію сушать і переплавляють при 700—800° C При сушінні і транспортуванні оксиду ванадію (V) не слід забувати про його отруйність.

Якщо внаслідок вилуговування утворюються розбавлені розчини ванадату натрію, то ванадій осаджують у вигляді ванадату кальцію розчином хлориду кальцію або добавлянням у розчин вапняного молока чи сухого вапняку. Під час нагрівання до 90° C і перемішування розчину випадає осад Ca(VOg)2 • 3H2O, забруднений домішками солей кальцію. Якщо фосфору багато, розчин спочатку очищають, оса-джуючифосфор у вигляді магній-амоній-фосфату, а вже далі із розчину виділяють ванадат кальцію, який промивають водою і сушать приблизно при 200° C Сухий ванадат кальцію можна використати для виплавляння ферованадію або переробити на оксид ванадію (V).

Ферованадій добувають плавкою в електропечах або методом алю-мотермії. У першому випадку відновником є феросиліцій:

V2O5 + nFe • mSi + CaO 2V • nFe + CaO • mSi02, •

або

Ca(V03)2 + nFe . mSi 2V • «Fe + CaO • mSi02.

У ферованадії міститься від 40 до 60% ванадію.

Для добування металічного ванадію можна використовувати як V2O5, так і V2O3, який утворюється відновленням оксиду ванадію (V) воднем. Підпалена суміш стружок металічного кальцію і оксиду ванадію реагує з утворенням металічного ванадію:

V2O5 + 5Ca = 2V + 5CaO + Q.

124

Низька температура плавлення оксиду ванадію (V) сприяє швидкому перебігу реакції. Більш чистий металічний ванадій утворюється при великому надлишку кальцію. Оскільки ванадій поглинає велику кількість кисню і азоту, плавлення його і лиття^зДійснюють в атмосфері гелію чи аргону або при високому вакуумі.

§ 6. ВИРОБНИЦТВО ТИТАНУ

Титан відкрито в 1791 р. Д. Мак-Грегором (англійським мінеро-логом) у чорних магнітних залізистих пісках Корнуела і названо спочатку менакенітом. У 1795 р. німецький хімік М. Г. Клапрот, досліджуючи мінерал рутил, встановив, що він є оксидом нового елемента, який названо титаном. Металічний титан було добуто лише в 1910 р. Хантером.

У роки другої світової війни титан застосовували як важливий конструкційний матеріал. На початку 50-х років було організовано промислове виробництво титану і сплавів на його основі.

За зовнішнім виглядом титан подібний до сталі. Чистий метал пластичний і ковкий, легко піддається механічній обробці тиском. Температура плавлення титану 1668 + 4° С, кипіння 3300° С, густина 4,51 г/см3.

Характерною властивістю титаду є його здатність поглинати га-_зи— кисень, азот і водень. Тому повністю видалити гази з титану нагріванням при високому вакуумі не вдається. Незначні домішки кисню і азоту знижують пластичність металу, а водню — помітно підвищують крихкість. Титан практично стійкий проти дії азотної кислоти будь-якої концентрації на холоду і при нагріванні. Сірчана кислота діє на титан по-різному залежно від концентрації: 5%-на H2SO4 при кімнатній температурі на титан не діє, при підвищенні концентрації швидкість корозії зростає, досягаючи максимуму при 40%-ній H2SO4, потім знижується до мінімуму при 50—65%-ній і знову досягає максимуму при 75—80% -ній H2SO4, після чого знову знижується.

У розбавленій соляній кислоті при кімнатній температурі титан досить стійкий. Зі збільшенням концентрації кислоти і температури швидкість корозії зростає. Титан добре розчиняється в плавиковій кислоті. В розчинах лугів до 20%-ної концентрації титан стійкий. Важливе значення має стійкість титану в морській воді і розчинах хлоридів ряду металів.

Титан і його сплави є найважливішими конструкційними матеріалами для авіації і ракетобудування, при будуванні підводних човнів і суден, автомобільного і залізничного транспорту. Значно розширюється застосування титану в хімічному машинобудуванні. Чистий титан використовується в електровакуумній техніці, для розкислення сталі і очищення її від азоту і сірки. Він входить до складу сталей і різних сплавів кольорових металів. Карбід титану TiC має високу твердість і тугоплавкість, входить до титано-вольфрамових інструментальних твердих сплавів, які мають велике народногосподарське значення.
Предыдущая << 1 .. 52 53 54 55 56 57 < 58 > 59 60 61 62 63 64 .. 122 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама