Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 2" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 1" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 12" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 11" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 10" (Журналы)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Промышленные производства -> Гончаров А.І. -> "Хімічна технологія, ч. 2." -> 74

Хімічна технологія, ч. 2. - Гончаров А.І.

Гончаров А.І., Середа I.П. Хімічна технологія, ч. 2. — Киев: Вища школа, 1980. — 280 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff2.djv
Предыдущая << 1 .. 68 69 70 71 72 73 < 74 > 75 76 77 78 79 80 .. 122 >> Следующая


Дифеніл 70 254 Флуорен 113 295

П'яту групу становлять феноли та їх метилпохідні:

/ °С t °С / °С t °С

»пл> ^ 'кнп> ^ . »пл> ^ *кип>

Фенол 42,5 181,2 п-Крезол 36 202

о-Крезол 30,1 190,8 1, 3, 5-Ксиленол 68 219 ж-Крезол 4,0 202,8 1, 2, 4-Ксиленол 26 211

Вони добре розчинні в смолі та сирому бензолі, помітно розчинні і в воді, тому розподіляються між усіма названими фракціями. Для виділення з розчину використовують їхню здатність взаємодіяти з водними розчинами лугів, утворюючи розчинні феноляти.

До шостої групи належать органічні ароматичні аміни, що добре поглинаються сірчаною кислотою, а потім витісняються аміаком:

t °с t °с t °с t °с

'пл' ^ 'кип' ^ 1пл> ^ 'кнп> ^

Піридин —42 116 Хінолін —15 237

а-Піколін —70 113 Акридин 110 346

Переробка прямого коксового газу складається з таких операцій:

1) виділення кам'яновугільної смоли;

2) виділення надсмольної води;

3) вилучення аміаку та органічних основ;

4) вилучення сирого бензолу;

5) очищення газів від нафталіну, сульфідних та ціанідних сполук. Кам'яновугільну смолу виділяють конденсацією або за допомогою

електрофільтрів. Конденсацію здійснюють змішуванням прямого коксового газу з охолодженою надсмольною водою. Під час відстоювання смола збирається на дні, а надсмольна вода після охолодження використовується для конденсації коксового газу. Для виділення смоли на електрофільтрах прямий коксовий газ охолоджують у системі холодильників до такої температури, при якій вода не конденсується, а смола перебуває в туманоподібному стані і легко відділяється.

Схему вловлювання продуктів коксування наведено на рис. 50. Прямий коксовий газ, проходячи через холодильники 5^6) охолоджується до25—35°С. При цьому_щ^н^ол^конденсуют^я, розділя-ючись у відстійникуТ^Залишки смоли вловлюються на електрофільтрі //, а гази попадають у сатуратор 16, де звільняються від аміаку

156

і органічних основ, що не сконденсувалися. Надсмольна вода містить велику кількість аміаку і фенолів, тому Ті із збирача 9 подають в аміачну колону 12, яка нагрівається пароЩ. Аміак, який перебуває у вільному стані або утворює солі з слабкими кислотами (карбонати, сульфіди та ціаніди амонію), легко видаляється, тому його ще називають летким. Залишок аміаку утворює солі з сильними кислотами

-26 ' ^

Важний бензол

Рис. 50. Схема вловлювання продуктів коксування:

/—коксова піч; 2— газозбирач; З—газопровід; 4—відокремлювач фусів; 5 — холодильник; 6 — трубчасті холодильники: 7 — відстійник конденсату; 8 — збирач смолн; 9 — збирач аміачної води; 10— газодувка: // —електрофільтр; 12 і 13—аміачні колони; 14 — фенольна, колона; 15 — центрифуга для сульфату; 16 — сатуратор; 17 — краплевідділювач; 18 — кінцевий-холодильник; 19 і 20 — скрубери; 21 — бензольна колона; 22 — нагрівник масла; 23 — дефлегматор; 24 — колона для розділення легкого та важкого бензолів; 25 — конденсатор; 26 —' сепаратор; 27 — холодильник; 28 — холодильник масла; 29 — відстійник; ЗО — регенератор-масла ,

157

(сульфати та хлориди амонію), розкладаються і видаляються з води тільки під дією вапняної води. Тому такий аміак називається зв'язаним. Вода після відгонки леткого аміаку в колоні 12 подається в колону 14 для уловлювання фенолів розчином лугу, а потім попадає в колону 13, куди подається вапняна вода. Аміак з колон 12 і 13 подається в газову суміш, що потрапляє в сатуратор 16, в якому зв'язується сірчаною кислотою. Утворений сульфат амонію відділяють центрифугою 15. Гази після виходу з сатуратора проходять краплевідділювач 17, охолоджуються в холодильнику 18 і попадають у башти 19 і 20, які зрошуються поглинальним маслом для вилучення сирого бензолу. Поглинальним маслом є солярова фракція з температурою кипіння 240—400°C або фракція перегонки кам'яновугільної смоли, що кипить при 200—300° C Масляний розчин сирого бензолу нагрівають у нагрівнику 22 глухою парою і подають у ректифікаційну колону 21, в якій сирий бензол за допомогою перегрітої пари відганяють у колону 23, де він розділяється на легкий (кипить до 150° C) і важкий (кипить вище 150° C) бензоли. Легкий бензол ректифікацією розділяють на бензол, толуол і ксилоли, а важкий бензол, що містить -багато ненасичених вуглеводнів, використовують для виробництва кумаронових смол.

При ректифікації легкого бензолу відбирають п'ять фракцій:

/КІІП, 0C Вміст, %

Сірковуглецева

Бензольна

Толуольна

Ксилольна

Сольвенти

до 80 до 100 до 125 до 150 до 180

5

55—65 10—15 5-7 5-8

Смола

Рис. 51. Схема смолоперегонної установки.

158

Для вилучення індивідуальних продуктів кожну фракцію додатково піддають ректифікації.

Гази, що виходять з башти 20, містять 54—59% H2, 23—28% СН4> 2—3% інших вуглеводнів, 5—7% СО, 3,5% N2O1 0,3—0,8% O2 і 1,5— 2,5% CO2 і називаються зворотним коксовим газом. Вони використовуються як сировина для органічного синтезу та як паливо. Розділяють їх способом ректифікації.
Предыдущая << 1 .. 68 69 70 71 72 73 < 74 > 75 76 77 78 79 80 .. 122 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама