Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 2" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 1" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 12" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 11" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 10" (Журналы)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Промышленные производства -> Гончаров А.І. -> "Хімічна технологія, ч. 2." -> 84

Хімічна технологія, ч. 2. - Гончаров А.І.

Гончаров А.І., Середа I.П. Хімічна технологія, ч. 2. — Киев: Вища школа, 1980. — 280 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff2.djv
Предыдущая << 1 .. 78 79 80 81 82 83 < 84 > 85 86 87 88 89 90 .. 122 >> Следующая


Сирий бутадієн на бід-мибання і ректафіна-



Спирт із « складу 1 ^5.

Пара

Рис. 65. Схема установки для виробництва бутадієну з етилового спирту:

/ — збирач спирту; 2—випарник спирту; З, 7 і 10—холодильники; 4— контактна ретортна піч; 5 — реторта; 6—перегрівник; 8 — збирач конденсату; 9 — абсорбер; //—дефлегматор; 12—холодильник; 13 — відгонна колона; 14 — зипарник.

конденсуються, а бутадієн вловлюється спиртом в абсорбері 9 і відганяється в колоні 13. Відділений спирт повертається у виробництво.

Дегідрування алкілароматичних вуглеводнів здійснюють аналогічно дегідруванню аліфатичних вуглеводнів. Так, дегідрування етилбензолу або ізопропілбензолу з метою виробництва стиролу або метил-стиролу відбувається при 500—530°С на каталізаторі, що складається з суміші оксидів заліза, марганцю, цинку, міді та хрому (III). Щоб зменшити смолоутворення, вуглеводні розбавляють водяною парою у співвідношенні 1 : 2,6.

§ 4. ВИРОБНИЦТВО АЦЕТИЛЕНУ

Наявність в ацетилені ненасичених зв'язків сприяє надзвичайно високій реакційній здатності і тому його використовують для синтезу багатьох органічних продуктів.

Ацетилен виробляють у промисловості двома способами: карбідним і піролізом вуглеводнів.

!81

Карбідний спосіб застосовується досить давно. При виробництві ацетилену цим способом карбід кальцію розкладають водою. До розкладання карбіду застосовують мокрий або сухий метод. За мокрим методом, який називається ще «карбід у воду», карбід подають у генератор, заповнений водою. Схему ацетиленової станції з виробництва ацетилену мокрим способом показано на рис. 66. Оскільки ацетилен утворює з повітрям вибухові суміші в широкому інтервалі концентрацій (від 2,8 до 65% за об'ємом), то на генераторі закріплено два буферні бункери, заповнені інертним газом, які запобігають

Рис. 66. Схема ацетиленової станції:

/ — ацетиленовий генератор системи «карбід у воду»; 2 і З — холодильннхи; 4 — скрубер; 5— уловлювач; 6 — збирач промивного розчину; 7 — згущувач вапняного молока; 8 — відцентрові насоси; 9 — газгольдер; 10 — компресор.

попаданню повітря в генератор. У результаті реакції карбіду кальцію з водою

CaC2+ 2H2O = Ca(OH)2+ C2H2

на поверхні кусків карбіду утворюється шар гідроксиду кальцію («шуба»), який заважає реакції. Тому в генераторі є вал з гребками, який робить 2 об/хв і руйнує «шубу». Утворений ацетилен проходить через холодильник З і попадає для очищення в скрубер 4, який зрошується водним розчином гіт)^о^^^вятрію^^р?^}фшЩтивного хло-Pj^бл_хірлшісщісіиш-450з натрію (в 1200 мл води

розчинено 112 г концентрованої H2SO4 і 45 г Na2Cr2"07)r^y ЦБотяу-рззт~ ацетилен очищається від фосфіну, силану, арсину та інших шкідливих домішок. Очищений ацетилен направляється в газозбирач, а звідти — споживачам. Вапняне молоко з генератора попадає у відстійник 7, звідки періодично видаляється шлам, а вода повертається в генератор.

182

Природный

За сухим методом, який називається ще «воду на карбід», в генератор подають карбід і таку кількість води, яка забезпечує певну продуктивність роботи генератора. Утворений ацетилен охолоджується і очищається від пилу, а гашене вапно видаляється з нижньої частини генератора.

Собівартість ацетилену, виробленого карбідним способом, досить висока, тому цей спосіб поступово витісняється способом піролізу вуглеводнів. Найчастіше для цієї мети застосовують природний газ.

Під час нагрівання природного та інших газів, що містять метан і його гомологи, при певних температурах настає ступінчасте розкладання з утворенням нестабільних радикалів CH3—, CH2= і CH=, існування яких визначається частками се-кунди. Якщо таку газову суміш швидко охолодити («загартувати»), то радикали сполучаються між собою, утворюючи найрізноманітніші вуглеводні. Якщо природний газ нагріти до 16000C і швидко охолодити до 150°С, то утворена газова суміш матиме склад: 13% ацетилену та його гомологів, 45% водню, 1% етилену, 1% сажі, ЗО—35% метану та інших домішок.

Виробництво ацетилену з природного газу здійснюють двома методами: елект-ро- і термоокислювального крекінгу.

E лектрокрекінг природного газу здійснюється в електродуговій печі, схему якої наведено на рис. 67. Природний газ під тиском 1,4 X 105 Па із швидкістю 100 м/с подається в реакційну камеру, здійснюючи оберт в електродузі, що створюється постійним струмом при напрузі 8000 В, нагрівається до 16000C

і з швидкістю 600 м/с виводиться з печі, охолоджуючись водою до 150°C

У печах термоокислювального крекінгу висока температура досягається 1 внаслідок часткового спалювання газу (співвідношення CH4 : O2 =3 : 2):

6CH4+ 402-> CH=CH + 8H2+ 3CO + CO2+ 3H2O.

Якщо природний газ і кисень попередньо нагріти до 550—600°С, то в печі температура підвищується до 1500°С. Гази подаються в піч із швидкістю, яка значно перевищує швидкість поширення полум'я. При такому режимі роботи печі утворена газова суміш має такий склад: 8% ацетилену; 55% H2; 26% CO; 5% CH4; 0,2% гомологів ацетилену; 0,1% ароматичних вуглеводнів, а решта домішки.
Предыдущая << 1 .. 78 79 80 81 82 83 < 84 > 85 86 87 88 89 90 .. 122 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама