Главное меню
Главная О сайте Добавить материалы на сайт Поиск по сайту Карта книг Карта сайта
Книги
Аналитическая химия Ароматерапия Биотехнология Биохимия Высокомолекулярная химия Геохимия Гидрохимия Древесина и продукты ее переработки Другое Журналы История химии Каталитическая химия Квантовая химия Лабораторная техника Лекарственные средства Металлургия Молекулярная химия Неорганическая химия Органическая химия Органические синтезы Парфюмерия Пищевые производства Промышленные производства Резиновое и каучуковое производство Синтез органики Справочники Токсикология Фармацевтика Физическая химия Химия материалов Хроматография Экологическая химия Эксперементальная химия Электрохимия Энергетическая химия
Новые книги
Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 2" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 1" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 12" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 11" (Журналы)

Петрянов-соколов И.В. "Научно популярный журнал химия и жизнь выпуск 10" (Журналы)
Книги по химии
booksonchemistry.com -> Добавить материалы на сайт -> Промышленные производства -> Гончаров А.І. -> "Хімічна технологія, ч. 2." -> 96

Хімічна технологія, ч. 2. - Гончаров А.І.

Гончаров А.І., Середа I.П. Хімічна технологія, ч. 2. — Киев: Вища школа, 1980. — 280 c.
Скачать (прямая ссылка): goncharoff2.djv
Предыдущая << 1 .. 90 91 92 93 94 95 < 96 > 97 98 99 100 101 102 .. 122 >> Следующая


Розчин

Na2SO3

Рис. 86. Схема установки для виробництва ?-нафталінсульфонату натрію (?-сіль).

високій температурі, що сприяє утворенню ?-кислоти. При 160—• 165°С утворюється більше ?-кислоти, а при зниженні температури до 140—1500C при наявності водяної пари спостерігається гідроліз сульфокислоти із виділенням нафталіну і сірчаної кислоти, причому а-кислота гідролізує значно швидше, ніж ?-кислота. Таким чином утворюється суміш, яка практично не містить а-нафталінсульфокисло-

216

ти. Схему виробництва ?-нафталінсульфокислоти наведено на рис. 86. Нафталін розплавляють у плавильнику / перегрітою парою і подають у сульфуратор 2, в який подається сірчана кислота. Після реакції утворена сульфомаса стисненим повітрям перекачується в гідролізер З, куди подається вода. Утворений в результаті гідролізу нафталін відганяється перегрітою парою, уловлюється уловлювачем 4 і із збирача 5 повертається у виробництво, а сульфомаса подається у збирач 6, звідки попадає на нейтралізацію в нейтралізатор 7. У результаті випаровування частини води та охолодження розчину ?-нафталінсульфо-нат натрію, або ?-сіль, випадає в осад у кристалізаторі 8 і відділяється на центрифузі 9.

Значна кількість добутої ?-солі використовується для виробництва ?-нафтолу:

+ 2NaOH — K^KjT +Na2SO3 + H2O,

0Na г^гЯ^он

+ SO2+H2O — |( )1( )1 +Na2HSO3.

Сульфоароматичні сполуки добувають також методом запікання. Так, якщо сульфат аніліну нагрівати без доступу повітря при 190—¦ 200°С, то відбувається ізомеризація солі в сульфанілову кислоту:

NH2-H2 SO4

SO3H

Аналогічно можна добути і нафтіонову кислоту: NH2-H2SO4 NH2

+ H2O .

SO3H

Розділ XVII НІТРУВАННЯ ТА АМІНУВАННЯ

§ 1. ПРОДУКТИ МЕТОДУ НІТРУВАННЯ

Нітросполуки дуже реакційноздатні, тому є вихідними речовинами для синтезу багатьох інших продуктів. З них переважно виробляють аміни. Нітросполуки містять азот у найвищому ступені окислення і при розкладанні за дуже короткий час утворюють велику кількість газів досить високої іемператури. Тому їх застосовують як вибухові речовини.

217

Нітрують парафіни та ароматичні сполуки. Олефіни нітруванню не пТддаТюТься, оскільки досить легко окислюються.

ШтруванняРпарафінїв уперше здійснив М. І. Коновалов в 1889 р. Нітрування нижчих парафінів відбувається у газовій фазі при 350— 450°С парою азотної кислоти. На вихід нітросполук великий вплив мають співвідношення реагуючих компонентів та час контактування вугдеволнів з парою кислоти. Тому нітрування здійснюють при надлишку вуглеводнів, утворену реакційну масу швидко охолоджують вприскуванням води. Щоб зменшити розкладання азотної кислоти за реакцією

4HNO3-+- 4NO2+ 2H2O + р2,

у ЗОНІ реакції CTBOpHWvrb піялиттіенИЙ тиск.

Вищі парафіни нітрують у рідкій фазі рідким діоксидом азоту завдяки високій його розчинності у вуглеводнях:

4R—H + 3N2O*-+- 4R-NO2+ 2H2O + 2N0.

Реакція відбувається при 150—170°С і тиску 20—40 • 105 Па.

Незважаючи на цінність нітропарафінївГ"в1йр^о1ійцт;в1ГТх ТЦе гальмується високою собівартістю, оскільки витрати на 1 моль вуглеводню становлять 3—7 молів азотної кислоти. Крім того, завжди спостерігається деструктивне окислення вуглеводнів, в результаті чого утворюється суміш нітропарафінів. Так, при нітруванні бутану утворюється суміш, яка містить 1-нітробутан, 2-нітробутан, 1-нітропро-пан, 2-нітропропан, нітроетан і нітрометан.

Нітрування ароматичних вуглеводнів економічно значно дешевше, здійснюється з великим виходом при теоретичній витраті азотної кислоти. Реакція відбувається при наявності сірчаної кислоти за іонним механізмом:

HONO2+ H2SO4o NO++ HSOT"+ H2O; ArH + NO++ HSOr-^ ArNO2+ H2SO4.

Для нітрування застосовують так звану нітруючу суміш з певним співвідношенням води, азотної і сірчаної кислот. Кількість азотної кислоти визначається кількістю нітросполуки, яку треба добути, і береться з надлишком лише в кілька процентів. Сірчану кислоту беруть у такій кількості, щоб після нітрування концентрація її не зменшувалася нижче 70% під час виробництва мононітросполук. При виробництві полінітросполук вміст сірчаної кислоти має бути значно вищим. Оскільки нітрогру па є замісником другого роду, то вона сприяє введенню інших замісників в .м-положення, в тому числі й інших нітрогруп. Введення кожної нової нітрогрупи в ароматичне кільце значно утруднюється. Для цього слід підвищувати температуру процесу і концентрацію H2SO4, використовуючи навіть олеум.

§ 2. ВИРОБНИЦТВО АРОМАТИЧНИХ НІТРОСПОЛУК

Серед виробництв ароматичних нітросполук перше місце посідає виробництво нітробензолу. Уперше нітробензол був добутий Е. Міт-черліхом в 1834 р. нітруванням бензолу, а в 1847 р. його було впро-

218

ваджено у промислове виробництво. Нітробензол — це рідина, яка кипить при 210,9°С, має запах гіркого мигдалю і дуже отруйна. Він є однією з речовин, що становлять основу лакофарбової промисловості.

Процес нітрування бензолу здійснюють за періодичною і безперервною схемами. У заповнений бензолом нітратор (періодична схема) невеликими порціями добавляють розраховану кількість нітруючої суміші, що містить 32% HNO3, 60 H2SO4 і 8% H2O. Під час добавляння нітруючої суміші температура не повинна перевищувати 4jO°C, а потім_п?отягом години 50°С. За цей час нітрування закінчується. Реакційна маса перекачується у відстійник, де продукти нітрування розділяються: верхній шар нітробензольний, а нижній — 70—
Предыдущая << 1 .. 90 91 92 93 94 95 < 96 > 97 98 99 100 101 102 .. 122 >> Следующая

Авторские права © 2011 BooksOnChemistry. Все права защищены.
Реклама